Цифровий тиждень столиці

Якщо ви хочете окунутись в цифровий вир столиці – варто добре планувати свій графік, подій дуже багато й майже щодня. Ось огляд про головні події всього одного тижня – з 19 по 23 листопада. І які звісно мають відношення до промислових хайтек та діджитал.

Офіційний початок роботи Digital Transformation Institute

19 листопада в HUB 4.0 відбулась офіційна презентація Інституту цифрових трансформацій (DTI). Це ГО, яку очолила екс-СЕО «Майкрософт-Україна» Надія Васильєва. До ради директорів новоствореного інституту увійшли відомі люди з сфери ІТ, діджитал, провідних консалтингових агентств, а всього до роботи залучені майже 20 експертів зі сфери бізнесу, освіти, управління.

Як зазначається в релізах – з врахуванням великої кількості «паперових» стратегій «…діяльність Інституту цифрових трансформацій буде зосереджена не на державному секторі, а на бізнес-партнерстві. Для цього необхідно проаналізувати ринок, знайти точки зростання, а також погодити єдину методологію. Перші 6 місяців діяльності інститут продовжує аналізувати ринок і проводити внутрішні освітні заходи.» Водночас, які конкретні пріоритети – з врахуванням дійсно 20+ вже існуючих програм в про-державній Digital Agenda Ukraine (серед яких і «Індустрія 4.0») й вже визначених там точках зростання– не дуже зрозуміло. Залишається почекати ще трішки.

Інша важлива новина цього дня прийшла з Unit.city – в парк ввійшов перший великий резидент, розробник з міжнародних компаній. Snapchat –  глобальний конкурент Facebook/Instagram, з капіталізацією в $8 млрд. заявив про розміщення свого R&D офісу в Unit.city. Як відомо, в  2015 году Снэп купив український стартап looksery за $150 млн.

Конференція «Співпраця як рушійна сила»

Для АППАУ це була головна подія тижня й ми мали вже чимало комунікацій в соц. мережах – див. перший пост з фото тут. Вперше в нас зібрались ключових стейкхолдери руху 4.0 – урядовці, промисловці, розробники, асоціації та кластери, освітяни та науковці.

По відношенню до цілей конференції (кооперація та єднання в спільних проектах на 2019 – дивіться детальніше новий аналітичний звіт АППАУ, випущений спеціально до конференції), то результати виступів та дискусій виглядають наступним чином

1. Співпраця в розвитку державних стратегій, дотичних до 4.0
   • Віталій Чернюк (МОН) та Олександр Черних (МЕРТ) представляли головні тези нових відповідно Інноваційної та Промислової стратегій. Стратегія Індустрії 4.0 (драфт вийшов в листопаді) лежить на перетині цих двох стратегій. Обидва міністерства готові до співпраці щодо остаточного затвердження та впровадження вказаних стратегій.
   • Володимир Власюк (Держпрозовнішекспертиза) натомість акцентував на окремих хибах та недостатніх темпах впровадження державних стратегій – негативні тенденції в промисловості та економіці зростають набагато швидше, ніж уряд встигає реагувати. Потрібно прискорюватись й для цього – працювати більш консолідовано.

В цьому блоці виступали представники Kernel, Інтерпайп та УкрГазВидобування. Мав ще бути представник ДТЕК, але не зміг – його змінив директор «Тріда-Зварка», представляючи свою точку зору на аспекти співраці з великими підприємствами. Головні можливості та напрямки співпраці по цим виступам та дискусіям

• Олександр Хижняк (Kernel) представив 2 напрямки співпраці з партнерами. Перший – це в рамках відкритої кооперації з партнерами – агро-господарствами, де вже діє партнерська програма, в яку залучено більше 1000 господарств, – http://openagribusiness.kernel.ua/. По суті – це яскравий приклад створення власної, потужної екосистеми, аналогів якої, мабуть, ще немає в Українському агро-бізнесі. Другий напрямок співпраці – з українськими ІТ-розробниками, – львівська Eleks 2-ий рік веде розробку сучасної платформи управління бізнесом Kernel, що передбачає просунуті функції планування та контролю на всіх етапах с-г виробництва. Детальніше – див.
• Дмитро Кисилевський (Interpipe) привів чисельні формати співпраці з партнерами – участь та підтримка галузевих асоціацій (включно з АППАУ), підтримка форуму КМЕФ (№1 бізнес-форум в Україні), наших конференцій та заходів по 4.0 в Дніпрі, організація наймасштабнішого в Україні TechFest, а також багатьох інших проектів. До речі, вже на цьому тижні Інтерпайп проводить конкурс по мехатроніці на 2-му WorldSkills Ukraine в Києві. Резюмуючи, «Інтерпайп» – має чисельні (з нашої точки зору – найбільш різноманітні) формати співпраці з учасниками ринків хайтек, – було б тільки бажання співпрацювати.
• Олександр Шеремет (УкрГазВидобування) навів цікавий приклад останнього тендеру компанії, де переміг західний бренд – Honeywell. Деталі та контекст проекту – одного з найбільших в історії автоматизації НафтоГазу останніх років (мова про 10+ млн доларів), – цікаві самі по собі. В контексті питань співпраці, Олександр підкреслив відкритість та прозорість державної компанії, що й було неодноразово демонстровано під час цього тендеру. Інша справа, що далеко не всі українські виробники та розробники готові відповідати умовам тендерів, що в свою чергу визначаються амбітними цілями по значному збільшенню видобутку газу. Для цього потрібні готові рішення «під ключ» – швидко, масштабно й з відповідними фінансовими гарантіями. Відповідаючи на питання «де ж місце для малих компаній та українських виробників», Олександр Шеремет вказав на широкий перелік можливостей в рамках UGV days (анонси нових технологічних проектів), які проходять на регулярній основі. В них варто брати участь всім зацікавленим учасникам ринку.
• У виступі Кирила Красносельского (Тріада-Зварка) найбільш цікавим був момент про порівняння замовників з Казахстану та України. Різниця в тому, що більшість замовників Казахстану, як не дивно, вже знають та «проникнуті» ідеями 4.0. Це є результатом впровадження державної програми, що стартувала в цій країні 2 роки тому. Новий контракт з казахським замовником в області робототехніки, що отримала «Тріада-зварка» є також частковим наслідком цього стану.
• 3.  Співпраця між кластерами та асоціаціями

  Тут ми мали 2 цікаві дискусії, що напевне будуть задавати напрямки співпраці на 2019

• Олена Чепіжко (Єврокар) влучно сформулювала тезу про «швидкість шаленого равлика» – це образна асоціація як темпів реформ в Україні, але також і про самі низові ініціативи та швидкість прийняття рішень в бізнесі. Від себе додамо, що цю ж тезу можна сміливо застосовувати до всього ландшафту діджитал та хайтек в Україні –

надто багато хайпу та піару, – й ще дуже мало конкретних зрушень, й особливо по відношенню до завдань розвитку внутрішнього ринку.

Як продовження попереднього, – дуже цікавою вийшла дискусія між Олегом Щербатенко (IT-Enterprise) та Наталією Веремеєвою (Kyiv IT cluster). Олег Вікторович негайно відреагував на пассаж Наталії щодо готовності аутсоурсингових компаній надавати послуги для місцевого ринку. «Які такі послуги?» – запитав він. Далі дискусія розгорілась по лінії протистояння «ІТ-продуктові й українські» vs «ІТ-аутсоурсингові експортні», та вкладу останніх в місцеву економіку. «Я плачу податків більше, ніж будь-яка з великих ІТ-компаній – аутсоурсерів», – сказав Олег Щербатенко. (До відома, – IT-Enterprise за чисельністю в 10 раз менша від грандів як «Люксофт-Україна»). Перед цим він закликав учасників конференції енергійніше приєднуватись до спільноти АППАУ, й збільшувати обсяги зусиль щодо просвіти українського ринку та українського замовника.

“Кейсів по 4.0 як ми зробили по ПАТ «ФЕД» чи «Інтерпайп», мало б бути вже 100, а на 1-2 – тоді це мало б вже інший ефект"

і як заклик – “Потрібно визнати, що наших зусиль в АППАУ явно недостатньо. Потрібно збільшувати кількість наших активних учасників спільноти й формувати більш потужну екосистему 4.0”.
В контексті сказаного, зрозуміло, чому реакція IT-Enterprise на нібито якийсь вклад ІТ-аутсоурсерів в розвиток українського ринку була настільки швидкою та безпосередньою. Разом з тим, автор цих рядків закликав аудиторію шукати можливості у співпраці з ІТ-кластерами. Ця – дещо «ширша картинка» передбачає розгляд можливостей власного росту коли ми розглядаємо адекватні ІТ-кластери та передові компанії (ті, хто демонструє хоч якусь схильність до співпраці) – як місток в глобальний світ та в кращі практики інновацій. Зокрема, я відмітив, що завдяки партнерству з Kyiv IT cluster АППАУ та наші члени вже отримали цього року

• Можливості обмінів з європейськими партнерами (остання поїздка в Польщу)
• Перейняття кращого досвіду в розбудові інноваційних екосистем від голландських експертів
• Кращу мотивацію співпраці з МЕРТ-ЕРО, якісні обміни та приклад лідерства в розбудові експортних стратегій, які і нас теж стосуються.

Разом з тим заклики руху 4.0 до українського сегменту аутсоурсерів до більших інвестицій в просвіту – освіту українського ринку (не плутати з підготовкою кадрів виключно «під себе» й для глобальних ринків), до кращої співпраці з тими, хто його розвиває – залишається нашою твердою позицією.

 

4. Співпраця з освітою та наукою

Тут були представники 4-х організацій – НУХТ, ОНАХТ, ХАІ та Київського академічного університету (КАУ), що представляє також інтереси Інституту математики НАНУ. Найбільш цікаві моменти –

• В опитуванні щодо пріоритетних напрямків на 2019, першість несподівано була за проектами співпраці у створенні дорожніх карт DX галузей та підприємств
• КАУ дуже добре усвідомлює проблему комунікацій та адаптації НАНУ до ринкових умов й позиціонує себе як «точку входу» – відповідні механізми та формати взаємодії вже напрацьовуються.
• Всі Центри 4.0 мають вже потужні напрацювання – курси, тренінгові програми, можливості R&D й відкриті до співпраці з учасниками ринку